Т. Повалий. Песня о матери.

Слова песни на Украинской мове:

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу.

– Куди ж це ви, мамо?! – сполохано кинулись діти.
– Куди ж ви, бабусю? – онуки біжать до воріт.
– Та я ж недалечко... де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть.

– Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо?
– А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
– А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

– Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

Вона посміхнулась, красива і сива, як Доля,
Змахнула рукою – злетіли у вись рушники.
"Лишайтесь щасливі", – і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

Слова песни на Русском языке:

Посеяла детям года свои, как летом – жито,
Прибрала планету, тропам постелив спорышу,
Детей научила, как в мире по Совести жить им,
Вздохнула легонько – и тихо пошла за межу.

– Куда же вы, мама?! – встревоженно кинулись дочки.
– Куда ж вы, бабуля? – внучата к воротам бегут.
– Да я недалёко... где Солнце ложится на ночку.
Пора мне, девчата..., а внуки пусть с вами растут…

– Да как же без вас мы?.. Да что ж вы задумали, мама?
– А кто ж скажет сказки и песни споёт перед сном?...
– А я вам оставлю все радуги над с журавлями,
Всё золото поля, серебряный пар над прудом.

– Не надо нам радуг, не надо нам сребра и злата,
Лишь только бы вы ожидали всегда у ворот.
А мы переделаем вечную вашу работу, –
Лишь только останьтесь, пусть время нескоро придёт.

Она улыбнулась, прекрасна и светла, как Доля,
Взмахнула руками – взлетела, как птица легка.
Счастливыми будьте! – прощальный круг сделав над полем
Оставила память о жизни своей на века.